Володимир Василенко
Президент УАРДЮФ
Пане Володимире, розкажіть, будь ласка, про Українську асоціацію розвитку дитячого та юнацького футболу? Чим вона займається?
Якщо говорити загалом, метою нашої діяльності є популяризація здорового способу життя та залучення українських дітлахів й молодого покоління до занять спортом. Та ключовий напрямок, все ж таки – це розвиток та підтримка дитячо-юнацького футболу в Україні.
Чому саме футбол? Адже є й інші види спорту..
По-перше, футбол стрімко розвивається у всьому світі. Це наочно демонструють останні чемпіонати світу і Європи, клубні змагання УЄФА та інших конфедерацій. По-друге, по масовості та популярності він випереджає багато видів спорту. Крім того, футбол має ще одну цінну якість – він універсальний. Систематичні заняття футболом позитивно впливають на весь організм, підвищують загальний рівень рухової активності, удосконалюють функціональну діяльність організму, забезпечуючи правильний фізичний розвиток дитини.
Недарма сьогодні рівень тренувань та вдосконалення юних футболістів досяг нових висот у багатьох країнах. Але не в нас.
В Україні є певні проблеми із підготовкою молодих гравців?
В Україні є певні проблеми із розвитком футболу загалом. Навіть у професійному футболі сьогодні українські клуби показують нестабільну гру. Крім того, за останні роки низка клубів української Прем’єр-ліги взагалі припинили свою професійну діяльність. В нас, по суті, залишилась ліга двох команд – київського Динамо й донецького Шахтаря.
Але приклад того ж київського Динамо, в якому зробили ставки на молодих гравців – Циганкова, Шапаренка, Бєсєдіна, й які сьогодні стабільно приносять бали команді, достатньо показовий: якщо не можеш купити іноземний продукт – зроби свій. І саме в цьому, як на мене, полягає основна проблема сучасного українського футболу – його недостатній розвиток на дитячо-юнацькому рівні. Я впевнений, простіше виростити своїх Роналду, Мессі, Буффона, ніж їх купити. І це – наше глобальне завдання.
Та якраз тут, на початковому рівні, ми стикаємось з цілою низкою проблемних питань, які намагаємось вирішувати і на рівні муніципалітетів, і за рахунок спонсорської підтримки, і за підтримки народних депутатів. Насамперед, це відсутність доступної і якісної футбольної інфраструктури – в Україні гостро не вистачає сучасних футбольних полів та нормальних спортзалів для занять у холодну пору року. Плюс гострий дефіцит кваліфікованих тренерів. І якщо на рівні столиці цими питаннями ще якось опікуються, то у регіонах, особливо у маленьких містах – ситуація просто катастрофічна.
Впродовж останнього року ми побували у різних областях України, у тому числі в зоні, наближеній до бойових дій на Сході, переглядали наявну інфраструктуру, обговорювали спільно з народними депутатами та місцевими органами влади можливості та перспективи щодо її «реанімації» та приведення до сучасного стану. Крім того, знайомились з регіональними дитячими футбольними клубами та організували товариські матчі миру у різних регіонах в рамках нашого міжнародного проекту «Дитячий футбол миру».
Тобто, ми, як асоціація, активно працюємо над тим, щоб дати шанс розвиватись кожній українській дитині, незалежно від місця проживання. Це дозволить знаходити таланти там, де їх ніхто раніше не шукав. А за умови впровадження правильних підходів та найкращих міжнародних практик, впевнений, вони можуть вирости в класних футболістів європейського рівня.
А як, цікаво, організована система підготовки футбольних талантів в інших країнах?
Якщо взяти до прикладу країну, яка подарувала футбольному світу Мессі – Аргентину, то тут футбол возведений до рангу релігії і основна умова успішності аргентинських футбольних шкіл – масове залучення дітей у процес навчання. Діти починають серйозно займатися футболом з 5 років. Впродовж двох років їх готують технічно, психологічно та функціонально, навчають комбінаційної ігри. В сім років вони вже мають чітку мету – стати футболістом і розвинута система підготовки у аргентинських школах тільки зміцнює бажання досягати висот у футболі. До дванадцяти років юні футболісти вже потрапляють в поле зору селекціонерів. При чому варто зазначити, у аргентинській системі підготовки гравців, на початковому етапі шанс дається усім без винятку, у тому числі дітям, явно несхильним до футболу. Місцеві футбольні школи взагалі не займаються селекцією.
Водночас, у Німеччині підготовка юних чемпіонів починається з трьох років. Саме в цьому віці діти отримують перші уроки. Заняття проводяться у дитячих садках – два рази на тиждень. Присутній м’яч, різнобічні гри. Організовані заняття в клубах проходять з п’яти років. Діти отримують перші футбольні навички під керівництвом волонтерів – кваліфікованих тренерів, які працюють за символічну плату. За простими футбольними школами стежать регіональні академії, а за тими, хто потрапляє туди, спостерігають клуби. Успішно функціонує спеціальна програма розвитку дитячо-юнацького футболу, запроваджена Федерацією футболу Німеччини, за якої були відібрані більше 300 полів для тренувань юних футболістів. До груп академії набираються діти з 9 річного віку, але потрапити сюди можуть тільки найобдарованіші.
Та найголовніше – у Німеччині програма підготовки футболістів передбачає мільйонні вкладення в розвиток інфраструктури. Там для дітей з малих років створені всі умови для тренувань. В нас ситуація, як я вже казав, прямо протилежна.
Розкажіть про проекти Асоціації. Ви згадували міжнародний проект «Дитячий футбол миру». У чому його суть?
Проект стартував у минулому році за підтримки Міністерства молоді та спорту України, Міністерства інформаційної політики України, Світового Конгресу Українських Молодіжних Організацій, МФОД «Співпраця: Україна – діаспора», головним організатором якого є ГС Промінь Україна, Українську асоціацію розвитку дитячого та юнацького футболу виступає партнером та співорганізаторам міжнародного соціального проекту. Його метою є формування здорової нації, репрезентація позитивного іміджу України через дитячий спорт та пропаганда здорового способу життя.
Ключовою особливістю цієї соціальної ініціативи є те, що до його цільової аудиторії входять хлопці 9-11, 12-15 років, дівчата 12-15 років із зони АТО та діти учасників АТО з України. Впродовж всіх етапів проекту 10 українських команд, що складатимуться з дітей учасників АТО та дітей з малозабезпечених сімей, зіграють матчі миру, абсолютно безкоштовно відвідають 10 країн світу, а вже влітку разом з європейськими дитячими командами зберуться в Україні на «Дитячому таборі миру».
Проект було розпочато футбольним турніром у Волновасі, переможці якого здобули путівку до Угорщини, де у грудні встигли одержати дві перемоги у турнірах зі своїми угорськими ровесниками. В середині грудня у Києві було проведено Всеукраїнський турнір з футболу серед команд дітей учасників АТО на Кубок громадської спілки «Промінь Україна». А вже у лютому група дітей з Волновахи, які стали переможцями футбольного турніру «Кубок Промінь Україна» та з Луцька, батьки яких загинули під час АТО, відвідали Польщу. Там в рамках проекту вони зіграли товариський футбольний матч миру «Україна-Польща», який завершився дружньою нічиєю, а також мали можливість перейняти нові традиції, ознайомитись з культурою та архітектурою польських міст, взяти участь у різноманітних майстер-класах й відкритих лекціях. Надалі – ще розіграш Кубка Промінь Україна в 6 областях України та участь переможців зон у міжнародних турнірах миру в Хорватії, Грузії, Вірменії, Італії, Іспанії, Чехії. Ми впевнені, що для учасників проекту ці подорожі залишать не тільки яскраві враження та спогади, а й додадуть впевненості у своїх силах, ще більшого хисту до футболу та прихильності до здорового способу життя.
Які ще проекти плануються чи вже реалізовані Асоціацією?
На 2018 рік нами заплановано та буде реалізовано ще два вагомі соціальні проекти. Перший ми реалізуємо з нашими польськими партнерами. Це буде наймасштабніший проект за всю історію незалежної України, направлений на удосконалення методики підготовки українських футболістів. Інший проект ми реалізуємо спільно з «Професіональною футбольною лігою» України (ПФЛ). Він буде спрямований на популяризацію українського футболу серед дітей та юнаків, які проживають практично у всіх регіонах України. Крім цього, в нас ще декілька перспективних проектів, які наразі знаходяться на стадії обговорення з нашими міжнародними партнерами та, я впевнений, знайдуть своє відображення у нових соціальних ініціативах вже у цьому році.
Які Ваші персональні «футбольні» цілі у 2018 році?
Найголовніше – це знайти час, щоб мати змогу хоча би один раз на тиждень зустрітися зі старими футбольними товаришами, поганяти м’яча і просто поспілкуватися у дружній та невимушеній атмосфері. Для мене футбол – це улюблена гра всього мого життя, це той час, коли забуваєш про все, про всі проблеми, робочі моменти, життєві негаразди і просто набираєшся сил та енергії, які знову ж таки потім «реінвестуються» у футбол – тільки дитячий.
